Проведено типологічний аналіз навчальної документації (НД) сучасного ВНЗ і запропоновано комплексну типологію НД ВНЗ за умов інформатизації освіти. Розроблено типологію документаційних потоків НД ВНЗ. Визначено функції навчальних документів в інтегрованому інформаційно-комунікаційному просторі ВНЗ. Розкрито комунікаційні властивості основних видів навчальних документів ВНЗ. Обгрунтовано визначення веб-сайту як середовища функціонування та як комунікаційного каналу розповсюдження електронної НД ВНЗ. Розроблено перспективну модель функціонування НД в інтегрованому інформаційно-комунікаційному просторі ВНЗ.

Обгрунтовано вживання та розкрито значення поняття електронно-документальної комунікації (ЕДК) сучасного ВНЗ України. Проаналізовано погляди науковців щодо класифікації функцій документів, їх характеристик і складу. Визначено та вивчено базові функції навчальних документів (НД) у складі системи ЕДК сучасного ВНЗ України. Охарактеризовано базові функції НД (головну, спеціальні та загальні), описано синтезовану систему базових функцій НД ВНЗ.

Розглянуто тенденції розвитку електронно-документальної комунікації (ЕДК) сучасного університету. Проаналізовано документальні канали та потоки, що утворюються в комунікаційному процесі внаслідок впровадження нових інформаційних та інтернет-технологій в освітній процес сучасного університету. Визначено місце університетського веб-сайту в ЕДК сучасного ВНЗ як нового виду навчального електронного документа.

Розглянуто призначення, характеристики, особливості та переваги електронної навчальної документації як змістовної складової веб-сайту ВНЗ.

Розкрито значення, сутність та загальні принципи інформаційного моделювання, можливість його використання на прикладі сайтобудування. Запропоновано методику розробки інформаційної моделі контенту університетського веб-сайту, що функціонує в інтегрованому інформаційно-комунікаційному просторі ВНЗ.

Розглянуто вплив інформаційно-комунікаційних технологій на формування та вдосконалення електронно-документних комунікацій сучасного ВНЗ, визначено тенденції їх подальшого розвитку.

Розглянуто веб-сайт як ключовий компонент інформаційно-комунікаційного середовища та головний інструмент інформаційно-комунікаційної політики ВНЗ. Веб-сайт ВНЗ охарактеризовано в якості інструмента, що забезпечує прозорість діяльності закладу та надає можливість антикорупційного контролю державним і громадським контролюючим органам. Сайт ВНЗ визначено як одну із умов успішного проходження акредитації та отримання ліцензії. Запропонована розробка на державному рівні стандарту щодо організації контенту, навігації, технічного та технологічного супроводу веб-сайту, а також рекомендацій до його дизайнерського оформлення.

Розглянуто значення та вплив інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток і вдосконалення інформаційно-навчального середовища сучасного ВНЗ. Окреслено тенденції подальшого розвитку та вдосконалення процесів інформатизації ВНЗ.

Запропоновано застосування безкоштовних онлайн-додатків як альтернативи спеціальному програмному забезпеченню, необхідному для виконання практичних завдань на заняттях з навчальної дисципліни "Маркетинг і реклама в Інтернеті", що викладається студентам спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність". Охарактеризовано онлайн-додатки, призначені для створення інтернет-реклами, інтернет-анкет, інтернет-логотипів.

Проведено порівняльний аналіз функціональних можливостей настільних видавничих систем (НВС) для застосування у навчальному процесі ВНЗ. Запропоновано застосування вільної НВС Scribus як альтернативу спеціальному програмному забезпеченню, необхідному для отримання практичних навичок додрукарської підготовки документів студентами зі спеціальності "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа".

Побудовано інформаційно-логічну модель бази даних (БД) і схему даних, що надає можливість прослідкувати зв'язки та відношення між елементами навчально-методичного комплексу кафедри ВНЗ. Виявлено реквізити документів, які підлягають зберіганню у БД. Визначено функціональну залежність між виявленими реквізитами. Виділено ключові та залежні реквізити з подальшим їх групуванням. Описано отримані інформаційні об'єкти. Реалізовано зв'язки між таблицями для отримання схеми даних. Окреслено перспективні напрямки дослідження.